З роками архітектура кожного міста змінюється під впливом багатьох факторів. Першою чергою це пов’язано з тим, що з’являються нові матеріали та техніки будівництва. Вони дозволяють створювати міцніші та сучасніші споруди, як того вимагає час. Окрім технічного прогресу, на зміну архітектури також впливають й інші фактори: зростання населення, урбанізація, зміна стилю життя тощо. Далі на dallas-future.
Дух ранніх поселенців штату Техас в архітектурі Далласа
Регіональна архітектура в Далласі базується на традиційних будинках штату Техас та є свідомою відмовою місцевих жителів від європейського еклектизму. Ці будівлі не лише вирізняються серед інших простотою форм, а й відображають повагу архітектора до навколишнього середовища – принцип, що залишається актуальним у сучасній архітектурі.
Відповідно до архітектурних уподобань та загального духу перших поселенців Техасу ремісники та архітектори тісно співпрацювали на місці будівництва, створюючи справжні техаські оселі. Засновником цього стилю називають Девіда Вільямса. Фахівець багато подорожував Європою і був досвідченим еклектичним архітектором, проте натхнення він черпав саме з Техасу. Разом зі своїм другом О’Нілом Фордом він замальовував традиційні фермерські будинки та ранчо по всьому штату та брав з них ідеї для власних проєктів.
Девід Вільямс та О’Ніл Форд запозичили у ранніх поселенців практичний та доступний металевий дах із фальцевої покрівлі, який бачили на сільських сараях і коморах, і застосували його під час проєктування деяких даллаських будинків. А вже у процесі будівництва зовнішніх і внутрішніх стін вони використовували вапняк або нефарбовану цеглу. Вузькі горизонтальні веранди, більше характерні для сільської архітектури, були адаптовані для того, щоб створити ефект природного провітрювання. Перші поселенці штату Техас вдавалися до таких хитрощів через особливості місцевого клімату, а особливо через сильну спеку. Що ж стосується архітекторів, які працювали у цьому стилі, то таким чином вони просто наближалися до регіональної спадщини.
Типовим прикладом того, як традиційна техаська архітектура була втілена в Далласі, може послугувати будинок за адресою McFarlin Boulevard. Його було побудовано у 1937 році. Над проєктом працював архітектор Девід Вільямс. У цій будівлі він втілив ключові риси техаського стилю: металевий дах із фальцевої покрівлі, велику веранду в стилі ранчо та природну орієнтацію будинку, що враховує навколишнє середовище. Архітектор підкреслив простоту й функціональність конструкції, а також доповнив її ручними декоративними елементами та різьбленням.
Естетика Беверлі-Гіллз на вулицях Далласа
Даллас здавна став тим містом, яке приваблює людей, культуру та архітектурні стилі з усієї країни та навіть з-за кордону. Саме тому архітектурний ландшафт міста глибоко вкорінений в еклектиці — сучасному переосмисленні класичних форм. Тут можна побачити риси грузинської, тюдорської, іспанської, норманської та італійської архітектури. Особливо популярним виявився середземноморський напрямок еклектики, який спочатку став популярним в Каліфорнії, а згодом був творчо адаптований архітекторами Далласа до місцевих умов.
Упродовж багатьох років між Далласом і Беверлі-Гіллз існував взаємний архітектурний обмін: каліфорнійські архітектори приїздили сюди працювати над проєктами, а даллаські майстри запозичували ідеї з Беверлі-Гіллз. Тож й не дивно, що район Highland Park так на нього схожий.
Будинок, що знаходиться за адресою 4001 Beverly Drive, свідчить про те, наскільки традиційна стилістика Беверлі-Гіллз була успішно адаптована до архітектурного середовища Далласа. Автором проєкту став далласький архітектор Рік Робертсон. Він відтворив у цій будівлі атмосферу розкішних вілл 1920-1930-х років, які зовні дуже подібні до тих, що будувалися у Беверлі-Гіллз або Палм-Біч.
Невеликі вікна та дверні прорізи відповідають естетиці того часу, а керамічне покриття й дещо грубувате опорядження пом’якшують масштабність будівлі. Крім того, цей будинок має характерні риси іспанського колоніального відродження та іспанської еклектики: квадратні вежі, балкони та декоративне обрамлення навколо вхідних дверей. Попри той факт, що площа будинку складає понад 1 000 квадратних метрів, він не виглядає занадто великим. За це варто завдячувати тому, що він спроєктований у середземноморському стилі.
Як змінювалися найвідоміші архітектурні пам’ятки Далласа?
Ще у 1934 році на даху штаб-квартири компанії Magnolia Oil, що знаходилася на перетині вулиць Commerce та Akard, з’явився незвичайний неоновий Пегас. У ті роки ця будівля була найвищою на захід від річки Міссісіпі, а крилатий кінь став справжньою родзинкою Далласа. У 1959 році вищезгадана компанія увійшла до складу Mobil Oil, у той час, як червоний Пегас став офіційним логотипом нової компанії та одним із найвідоміших корпоративних символів XX століття.
З роками ця будівля змінила свою функцію: у 1990-х роках вона перетворилася на Magnolia Hotel. Не помилував час і Пегаса, адже він став дуже потертим та навіть заіржавів. У 2000 році його замінили на іншого, відреставрованого та яскравого.
Цікаво, що старий Пегас після демонтажу довгий час пролежав забутим в одному з підсобних приміщень. Лише через кілька років його випадково знайшли, повністю відновили та встановили на спеціальну конструкцію біля готелю Omni Dallas у самому центрі міста.
У той час як Пегас став впізнаваним символом міста, далласький архітектурний ландшафт формувався не лише через комерційні чи готельні споруди. Також особливе місце в історії Далласа займають культові релігійні об’єкти, які стали важливими не тільки для вірян, а й для всієї міської спільноти. Однією з таких споруд є Cathedral Santuario de Guadalupe – головний католицький храм Далласа, що має довгу й багату історію.
Його історія розпочалася ще у 1869 році, коли було засновано парафію Sacred Heart Church. Через кілька років з’явилася й перша будівля на вулицях Bryan та Ervay, однак вона швидко стала затісною для громади. Саме тому на перехресті Ross Avenue та Pearl Street почалося зведення нового, більшого собору, який освятили у 1902 році як Cathedral of the Sacred Heart.
Для наших сучасників Cathedral Santuario de Guadalupe залишається не лише духовним центром, а й винятковим архітектурним надбанням міста. Його неоготичний стиль із характерними стрімкими шпилями, витягнутими арками та декоративними елементами нікого не залишає байдужим.
Архітектурний стиль сучасного Далласа
Архітектурний вигляд сучасного Далласа – це багатогранне поєднання різних стилів і напрямів. Місто відоме не лише своїми хмарочосами, а й численними прикладами житлової архітектури, в яких особливого регіонального забарвлення набув модернізм. Місцеві архітектори переосмислюють світові тенденції та лаконічно вписують їх навіть у звичайні житлові будинки.
Одним із найяскравіших прикладів сучасної архітектури є будинок, розташований за адресою 3215 Princeton Avenue в престижному районі Highland Park. Він чудово демонструє те, як відсутність зайвих декоративних елементів, вивірені пропорції та злагоджене поєднання функціональності й естетики можуть створити сучасний будинок.
Джерела:
