Мости завжди вважалися чи не найголовнішою окрасою кожного міста. Часто буває, що процес їхнього будівництва пов’язаний з цікавими історичними фактами або навіть легендами. Але якщо й ні, то захоплення обов’язково викликатиме унікальний дизайн, конструкція або якісь дрібниці, що, на перший погляд, здаються незначними. Далі на dallas-future.
Міст Маргарет Хант Хілл було побудовано у 2012 році для того, щоб з’єднати центр міста з його західною частиною. Відтоді кожен гість захоплюється його красою та неповторністю. Але самі далласці відзначають й певні проблеми, які спричинила поява мосту.
Один з трьох шляхів, щоб перетнути річку Трініті
Західний Даллас відокремлений від основної частини міста річкою Трініті. Через це певний час містяни були вимушені шукати шляхи, щоб перетнути її та потрапити на інший берег. Але у грудні 2005 року почався процес великого будівництва, який начебто розділив життя далласців на “до” та “після”.
Відповідно до інформації, яку надало медіа The Dallas Morning News, загальна вартість проєкту була оцінена в 182 мільйони доларів. Кошти збирали починаючи з 2004 року: волонтери ініціативи “Коридор через річку Трініті” успішно працювали над тим, щоб залучити якомога більше підприємців готових надати фінансову допомогу. Крім Маргарет Хант Хілл до проєкту також входили мости Рональда Кірка та Маргарет МакДермотт.
Конструюванням споруд для переїзду через Трініті займався відомий іспанський архітектор та скульптор Сантьяго Калатрава. Саме він запропонував зробити Маргарет Хант Хілл не звичайним мінімалістичним мостом, а з аркою та білими петлями.
Одразу після завершення будівництва Маргарет Хант Хілл почали називати “Міст у нікуди”. Це було пов’язано з тим, що жителі Західного Далласа вважалися відлюдькуватими. Крім того, на відміну від центральної частини міста, життя там було досить усталеним, рівномірним. Але наратив зник як тільки в районі Західного Далласа почали зводити нові багатоповерхівки, готелі, торговельно-розважальні центри та інші заклади.
Життя мешканців Західного Далласа після відкриття мосту
Така значна подія як поява споруди для безперешкодного проїзду з одного берега на інший не могла залишити життя містян колишнім. Більшість жителів були раді, адже з появою Маргарет Хант Хілл вони відчули наскільки покращився рівень їхнього життя. Наприклад, вулиці їхніх районів нарешті стали чистими, освітленими та, відповідно, більш безпечними. Оскільки Західний Даллас почали забудовувати, то значно збільшилася кількість робочих місць. Підприємці, що з нуля підіймали свій бізнес на ще майже новій території, були готові щедро оплачувати працю своїх робітників.
Але, звичайно, не обійшлося й без таких змін, що тільки нашкодили. З появою Маргарет Хант Хілл у Західному Далласі підвищився рівень життя. Раніше це був досить бідний район, в якому можна було орендувати житло всього лише за 300 доларів. Після того, як будівництво значно розширилося, малозабезпечені сім’ї та їхні будинки були витіснені. Тисячі людей залишилися просто неба без можливості знайти прихисток з більш менш комфортними умовами.
Ще однією проблемою для корінних мешканців Західного Далласа після 2012 року стали напружені відносини з тими, хто переїхав з центральної частини міста. По-перше, почастішали випадки конфліктів через расову дискримінацію. Раніше район Західного Далласа переважно належав темношкірим, але після відкриття мосту та появи багатоповерхівок туди переїхало багато світлошкірих далласців. По-друге, виявилося, що мешканці центральної частини міста та Західного Далласа живуть за різними традиціями, звичаями, релігіями, моральними принципами. І хоча загалом далласці з повагою ставляться один до одного, на території Західного Далласа це вдається робити далеко не кожному.
