Субота, 25 Травня, 2024

Історія собору Гваделупської Богоматері

Собор святині Гваделупської Богоматері є найстарішою католицькою парафією в місті, а також найбільш відвідуваним католицьким собором у Сполучених Штатах. Служба тут ведеться іспанською та англійською мовами по черзі. Попри те, що споруда має невеликі розміри у порівнянні з сусідніми хмарочосами, вона обов’язково приверне на себе увагу завдяки готичному стилю. Детальніше про заснування собору та чому будівництво тривало понад 100 років далі у статті на dallas-future

Історія будівництва 

Перша католицька парафія в Далласі була заснована у 1869 році. Єпископ Галвестон очолив церкву Святого Серця, яка розташовувалась на розі вулиць Брайан і Ервей. Згодом її простору було недостатньо та було прийнято рішення про будівництво нового більшого собору Святого Серця. Ділянку на вулицях Росс і Перл, де й тепер розміщується собор викупили за 30 тисяч доларів. Будівництво розпочалося у 1898 році. Автором проєкту став видатний архітектор Техасу Ніколас Дж. Клейтон, який був католиком і більшу частину своєї кар’єри присвятив створенню соборів по всьому Техасу. Але будівництво затягнулось та тільки 26 жовтня 1902 року собор розпочав свою діяльність та був освячений єпископом Едвардом Данном. 

З розвитком міста збільшувалась й кількість єпархій та до 1960-х років кількість прихожан у соборі Святого Серця зменшилась. Причиною тому стала наявність по сусідству на Гарвуд-стріт парафії Богоматері Гваделупської, яка проводила служби для мексиканських іммігрантів. У 1975 році Єпископ Томас Чопе запросив парафію об’єднатися зі Святим Серцем. Церква Гваделупської Богоматері погодилась та закрила свої двері. А через, два роки собор Святого Серця було перейменовано на собор святині Гваделупської Богоматері, який є одним із двох соборів у Сполучених Штатах, які вшановують Богоматір Гваделупську.

Архітектурні особливості 

Собор святині Гваделупської Богоматері зведений у стилі вікторіанської готики. Величний неф був зведений з червоної цегли та пісковику, прикрашений сотнею вітражів.

Характерною особливістю є великий шпиль з дзвіницею, зведення якого було задумано ще у XIX столітті, але завершений тільки у 2005 році, після того, як були виявлені оригінальні креслення Клейтона, оскільки у той час не вистачило коштів до повного завершення проєкту. Його висота сягає 224 футів, а в середині розміщені 49 дзвонів. 

Вартість вежі склала 20 мільйонів доларів США. Дзвони були куплені на пожертву у розмірі 500 тисяч доларів США від видавця Dallas Morning News Джеймса Мороні молодшого та його дружини Лінн. Дзвони були відлиті у нідерландській майстерні Royal Eijsbouts. Корпорація встановила карильйон у 2005 році, а також додала клавіатури для гри та тренування. На честь прибуття дзвонів єпископ Чарльз Граманн провів особливу церемонію благословення 1 березня 2005 року. 

Найважчий дзвін, сі-бемоль, важить 6908 фунтів, а найлегший дзвін, важить 22 фунти. Серед найбільших дзвонів рухомими є тільки чотири, інші — завжди стоять. Характерною особливістю великих дзвонів є також наявність написів. У верхній частині дзвона написано «Eijsbouts Astensis me fecit ANNO MMIV», що вказує на засновника дзвона та 2004 рік. У центрі більших дзвонів є єпархіальний герб із написом під ним: “Вельми преподобний Чарльз В. Граманн” і “Єпископ Далласа”.

Одночасно розпочалось будівництво й меншої вежі. Будівництво веж для початку потребувало зміцнення каркаса. Для зведення дзвіниці використали більше сталі, аби на ній можна було розмістити дзвони. Нарешті 11 вересня 2005 року вперше офіційно зазвучали нові дзвони, що свідчило про завершення 107-річного архітектурного плану. На святі були присутні онук і правнук архітектора Клейтона. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.